В мальовничому  селі, з такою поетичною назвою – ЖУРАВКА, живуть працьовиті, гарні люди, які завдяки своїм трудовим звитягам відомі на всю державу.

      Але, поряд із тяжкими сільськими буднями, приходить час і настає мить натхнення... Адже Журавка із глибини віків славиться своїми талантами. Це і співаки, танцюристи, поети, музики, художники, народні умільці... Перлина народної творчості як оберіг передається із покоління в покоління, із роду в рід.

        Незважаючи на перипетії сьогоднішнього життя, простий сільський трудівник не забуває своє духовне коріння, яке передалось йому ще з молоком матері, колисковими піснями, добрими казками від бабусі та з пахощами рідної землі...

…Туман стелиться над долиною,

Весна – піснею журавлиною,

Навкруги буя весняний розмай,

Мов казковий сон, Приудайський край.

Пахне травами і фіалкою,

Небо зоряне над Журавкою,

А під вербами, як та горлиця,

До козаченька дівчина горнеться...