2008 року наукова громадськість світу відзначає соту річницю пам’яті Георгія Феодосійовича Вороного – вченого виняткових математичних здібностей. Він належить до когорти найвідоміших українських математиків минулого. В кожній галузі наукових пошуків, якими займався Г.Вороний, його внесок призвів до створення нового напрямку досліджень. А, як відомо, це найвище визнання для вченого. Справжнє ж значення його наукових праць відкрилося лише в наш час у зв’язку з розвитком таких галузей знань, як комп’ютерна графіка, створення штучного інтелекту. Зараз його праці використовують фахівці всіх розвинених країн.

Народився Георгій Вороний у с. Журавка Варвинського району Чернігівської області (колись Пирятинський повіт Полтавської губернії) 16 (28) квітня 1868 року. Середню освіту здобув у Бердянській та Прилуцькій гімназіях. Останню він закінчив у 1885 році. Великий вплив на свідомість і захоплення юнака мав його улюблений учитель, викладач математики Іван Володимирович Богословський. Про це пізніше він неодноразово згадував.

По закінченню гімназії, він вступив до Петербурзького університету. В роки навчання остаточно визначив своє майбутнє як вченого-математика основною сферою досліджень була теорія чисел. Він казав, що «математика – це життя».

Петербурзький університет він закінчив 1889 року і був залишений там же для підготовки до професорського звання. 1894 року Г.Вороний захистив магістерську дисертацію і був призначений професором Варшавського університету, де працював майже все життя до своїх останніх днів. Докторську дисертацію він захистив у 1897 році. З 1898-го – декан механічного факультету Варшавського політехнічного інституту. 1907 року обраний членом-кореспондентом Петербурзької академії наук.

Напружена розумова праця вимагала великих зусиль, а здоров’ям математик не вирізнявся. Лікарі знайшли в нього хворобу жовчного міхура, що в періоди свого загострення завдавала йому багато фізичних і моральних страждань. Медики вважали, що вченому необхідна тривала відпустка, і радили йому поїхати лікуватись. Та він, як і раніше, на літо їхав у Журавку, яку дуже любив. Вона зажди давала йому нові сили, наснагу і здоров’я. Але наприкінці жовтня 1908 року хвороба різко загострилася і 7 листопада Вороного не стало. Ця передчасна смерть гірко вразила всіх, хто знав небіжчика. Нікому не вірилося, що видатний вчений, славетний професор, чудова людина пішов із життя.

Тіло математика, згідно з його заповітом, було перевезено на рідну землю – в Журавку. Професора забальзамували і помістили у спеціально збудований склеп. У 20-х роках минулого століття склеп було знищено. Селяни перенесли останки Вороного до його батька, похованого поряд.

За своє коротке життя Георгій Вороний написав всього дванадцять праць, але всі вони вирізняються своєю глибиною і довершеністю.

Побудовані математичні об’єкти-діаграми Г.Вороного з часом стали широко використовуватись у багатьох актуальних напрямах науки – в комп’ютерній графіці, геометричному моделюванні, конструюванні робіт, розпізнанні образів, створенні штучного інтелекту тощо. Георгій Вороний належить до найбільш цитований математиків світу. Його роботи використовуються фахівцями різних галузей знань у багатьох країнах світу. У Сеулі (Південна Корея) діє Дослідницький центр із діаграм Вороного. 2004 року в Токіо (Японія) були започатковані щорічні Міжнародні конференції з діаграм Вороного. Феномен Георгія Вороного полягає в тому, що всі його праці використовуються в сучасних дослідженнях.

Інститут математики НАН України, починаючи з 1993 року, раз на п’ять років проводить Міжнародні конференції, присвячені сучасному стану розвитку напрямів науки, закладених у працях Вороного. Наступна, четверта конференція відбудеться у 2008 році. Це – ювілейний рік, рік сотої річниці пам’яті Георгія Вороного. Тому бажано було б подумати над тим, чи все у нас зроблено, щоб гідно увічнити пам’ять чудової людини, великого вченого-українця.

Оскільки постать Вороного яскравою зіркою висвітилась на світовому олімпі, це питання заслуговує того, щоб воно було розглянуто на державному рівні. Інститут математики НАН України надіслав відповідне подання до МЗС України, щоб Міністерство закордонних справ України звернулося до Комісії ЮНЕСКО з пропозицією внести ім’я Г.Ф.Вороного в календар пам’ятних дат на 2008 рік, які відзначатимуться по лінії ЮНЕСКО.

На наш погляд, бажаним і доцільним було б, щоб образ великого математика-українця було викарбувано на пам’ятній монеті і пам’ятній медалі. Хочеться сподіватись, що цю ідею підтримає і реалізує Національний банк України, а Укрпошта могла б випустити конверт і марку, приурочені до цієї дати. Враховуючи значимість цієї події, великий талант Г.Вороного-математика добре було б, щоб Міністерство освіти України встановило стипендії імені Г.Вороного студентам ВНЗ Києва, Ніжина і Чернігова.

Щоразу, коли в Києві відбуваються міжнародні конференції, присвячені Г.Ф.Вороному, її учасники відвідують його могилу в Журавці. Нині Журавка сучасне село з асфальтованими дорогами і тротуарами для пішоходів, добротними будинками з водогонами і газоопаленням. Тут функціонують середня школа, дитячий садок, їдальня, сучасний Будинок культури.

Про порядок у селі і господарстві постійно дбають сільський голова В. Пилипченко і керівник місцевого господарства М. Луценко, і до цього вони залучають усю сільську громаду.

Гості у Журавці бувають часто і їх щиро тут приймають. Але до пам’ятної дати знаменитого земляка слід готуватись, і зробити належить чимало.

Рішенням уряду України ім’я  видатного вченого присвоєно середній школі. На приміщенні школи прикріплена меморіальна дошка з барельєфом Г.Ф.Вороного, виготовлена сільським умільцем. Думається, що настав час зробити цей меморіальний знак з мармуру на високому художньому рівні, щоб він відповідав величі Георгія Вороного.

Необхідно створити клас-музей Г.Ф.Вороного в Журавській середній школі. Ця ініціатива Олександра Шокала, члена Варвинського відділення Чернігівського земляцтва в Києві, знайшла підтримку директора школи Михайла Момота, і вже виділено клас і виготовлено проект його оформлення. Багато є інших питань, які потребують нагального вирішення. Так, поряд з іншим, слід особливу увагу звернути на стан дороги, що веде до кладовища, де покоїться прах вченого і його батька Ф.Вороного. Їх поховання доглянуті, але увесь цвинтар потребує людської уваги.

Слід сподіватись, що Чернігівська обласна державна адміністрація розгляне питання щодо відзначення 100-ліття пам’яті видатного вченого земляка Г.Ф.Вороного і в зв’язку з цим намітить і здійснить комплекс необхідних заходів.

Геній Георгія Вороного на століття пережив його самого, і зараз наукові відкриття використовують у багатьох галузях знань, іменем його називають наукові центри. Все це звеличує Україну й викликає нашу законну гордість.