У Журавці за городами серед поля стоїть одиноко гранітна стела. Вона дбайливо доглянута, має красиву металеву огорожу. Це, як пояснили мені, місце поховання відомих уродженців села професорів, батька і сина — Феодосія Яковича Вороного (1837 — березень 1910) та Георгія Феодосійовича Вороного (28 квітня 1868 — 20 листопада 1908).

Чому ж їхні могили опинилися віддалік села? Як з’ясувалося, батька і сина рідня поховала у фамільному склепі серед кладовища. Але з часом струхли дерев’яні хрести. Дощі розрівняли могилки. За колективізації поглумилися над склепом. Тож згодом лише по його залишку вдалося встановити місце поховання відомих журавців. На жаль, про них ще мало знають в Україні.

Тим часом син професора словесності Ніжинського ліцею, директора Прилуцької гімназії Феодосія Вороного Георгій має світову славу як математик. Він отримав освіту у Санкт-Петербурзькому університеті. У 1894 році обраний професором Варшавського університету. У 29 років молодий науковець захистив дисертацію «Про одне узагальнення алгоритму безперервних дробів». Писати наукові праці він продовжував і далі. На жаль, у 1908 році, у розквіті сил, Георгій Феодосійович помирає. Його роботи, рукописи, однак, не пішли у небуття. Інститут математики АН України у 1952—1953 роках опублікував повне зібрання наукових праць Георгія Вороного у трьох томах.

Цікаво, що формули, визначення талановитого журавця особливо стали актуальними у часи комп’ютеризації, Інтернету. Вони застосовуються у молекулярній біології, радіаційній фізиці, космології, комп’ютерній графіці. У науковій практиці використовуються такі терміни: «клітина Вороного», «мозаїка Вороного», «розбиття Вороного», «діаграма Вороного». «Близько двадцяти років тому діаграми Вороного було введено у теоретичну комп’ютерну науку, — писали у 1998 році австрійські математики О. Айхгольцер та Ф. Ауренгаммера. — З того часу діаграми Вороного стали вживати повсюдно у проектах, пов’язаних із геометричними алгоритмами, так що дехто датує народження обчислювальної геометрії саме з цього моменту».

У Журавці у цьому році зареєстрований благодійний фонд імені Георгія Вороного. Його засновники, члени вирішили відродити пам’ять про відомого вченого, родину науковця.

Голова наглядової ради фонду — радник голови Чернігівської облдержадміністрації Микола Моторко, який народився у Журавці, має амбітні плани:

— Хочемо відкрити туристичний маршрут до села для студентів, школярів, науковців. За кошти депутата Анатолія Заліського вже відремонтовано у школі кімнату, в якій незабаром облаштуємо музей-кабінет Вороного. Тут незабаром проходитимуть шкільні олімпіади, наукові, освітні заходи. До речі, у 2013 році у Журавку вшанувати Георгія Вороного приїдуть на міжнародну конференцію науковці з 26 держав. Постараємося до неї відкрити пам’ятник — композицію про математика світового рівня.

У селі залишилося чимало місць, пов’язаних з родиною Вороних. Голова правління фонду Ольга Оберемко показала мені мальовниче місце, де на пагорбі стояла садиба-дача Георгія Вороного.

— За радянських часів у цьому помешканні була початкова школа, — каже вона. — А на початку 1990 років за рішенням сходу села руїни її розібрали. Але внизу пагорба залишилася ставок-купальня, острів Вороних.

Зберігся і великий дуб, посаджений 7 травня 1900 року відомим журавцем на честь народження дочки Марії. Поблизу нього члени фонду планують встановити меморіальну дошку, відтворити одне з приміщень колишньої споруди.

На другому кінці села — залишки Журавського м’ятного заводу, заснованого родиною Вороних у 1885 році. Він переробляв лікарські рослини. Є й на Заріччі, в урочищі «Низ», і місце першої пізньопалеолітичної стоянки людей. Її у 1927 році виявив племінник Г. Вороного — геолог Андрій Михайлович Вороний.

...Приємно, що завдяки ентузіастам Журавка дедалі більше привертає до себе увагу. І буде справді добре, якщо сюди, у математичну Мекку, поїдуть туристи ознайомитися з її пам’ятками.

Варвинський район

Чернігівської області.

Дослівно:

Учень відомого математика Борис Делоне свого часу зазначав: «Праці Георгія Вороного відрізняються своєю глибиною і довершеністю викладу. У Вороного всього шість великих і шість малих праць. Кожна з великих праць — або капітальна в даному обсягу, або відкриває велику ділянку досліджень; навіть кожна мала праця Вороного незвичайно оригінальна і часом по-новому спрямовує дослідження.

Глибина і важливість його досліджень залишили глибокий слід у сучасній теорії чисел. Поряд із Мінковським Вороний є творцем геометрії чисел. Роботу Георгія Вороного 1903 року про число точок під гіперболою треба вважати віхою, з якої починається сучасна аналітична теорія чисел».

Голова правління благодійного фонду імені Георгія Вороного Ольга Оберемко на могилі Вороних.