А.Риженко, вчитель восьмирічної школи № 13 м. Прилуки

Георгій Феодосійович Вороний народився 28 квітня 1868 року в с. Журавці колишньої Полтавської губернії (тепер Чернігівської області).

Батько Г.Ф.Вороного Феодосій Якович Вороний, магістр російської словесності, був професором Кишинівської, Бердянської, а згодом і Прилуцької гімназій. Ф.Я.Вороний був людиною передових, демократичних поглядів і в цьому дусі виховував своїх дітей. Перебуваючи у відставці, брав діяльну участь у роботі Прилуцького сільськогосподарського товариства. В Журавці на свої кошти заснував школу, приміщення якої збереглося і до наших часів.

Георгій Вороний навчався спочатку (до 5 класу) в Бердянській гімназії, згодом у Прилуцькій, яку закінчив у 1885 році. Саме до гімназичних років відноситься і перша друкована праця Г.Ф.Вороного: «Розклад многочленів на множники, засновані на властивостях коренів квадратних рівнянь».

На початку серпня 1885 року Вороний приїхав в Петербург з метою вступити в університет і присвятити себе заняттям з математики. З перших же місяців перебування в університеті він поринув у наполегливу, систематичну, працю. Крім програмової, читав і додаткову літературу. Щоб користуватися працями іноземних математиків, Вороний продовжує вивчати французьку і німецьку мови, а згодом і англійську. Разом з тим записи у його щоденнику свідчать про те, що він багато читав книг поза навчальною програмою.

Студентський щоденник залишає враження, що його автор займатися впівсили не умів, будь-яку роботу виконував добросовісно, самовіддано. В одному місці він згадує про те, що колов собі вночі пальці шпилькою, щоб не заснути в час, призначений для занять.

Вже до закінчення університету Г.Ф.Вороний був багато в чому сформованим ученим.

Після блискучої здачі екзаменів і закінчення університету починається новий період в житті Г.Ф.Вороного. Для вченого настала пора, коли основну частину свого часу він міг віддати математиці.

Влітку 1894 року Г.Ф.Вороний переїхав до Варшави, де і починає свою професорську діяльність в університеті. В рукописі 1895 року містяться деякі результати дослідження в новій галузі, яка стане його улюбленим предметом – що загальній теорії визначених квадратичних форм. Влітку 1896 року була надрукована його монографія «Про одне узагальнення алгоритму безперервних дробів». По складності розв’язувальної проблеми і по глибині застосованих методів робота є одним з найблискучіших досягнень вітчизняної математики. Цю роботу Г.Ф.Вороний подав в Петербурзький університет в якості докторської дисертації, захист якої відбувся 6 квітня 1897 року. Ще раніше, 29 грудня 1896 року, Академія наук присудила Вороному за дослідження, викладені в магістерській і докторській дисертаціях, премію імені академіка В.Я.Буяновського. Ім’я Вороного стає широко відомим в наукових колах.

З цього часу Г.Вороний звертається до нових проблем теорії чисел.

В усій подальшій творчості Вороного можна вказати лише на три роботи, пов’язані з теорією алгебраїчних чисел. Одна з них – повідомлення, зроблене на Х з’їзді російських природодослідників і лікарів в 1898 році в Києві – «Про число коренів порівняння 3-го ступеня при простому модулі». Друга – доповідь на міжнародному з’їзді математиків в 1904 році в Гейдельберзі «Про одну властивість дискримінанта цілих функцій». І рукопис «Замітки з приводу останньої теореми Ферма…» є останньою роботою її автора.

Саме в загальній арифметичній теорії квадратних форм присвячені дослідження Г.Ф.Вороного. Тут він одержав фундаментального значення результати і створив нові і глибокі геометричні методи дослідження. Це зробило його разом з Мінковським творцем геометрії чисел.

Після захисту докторської дисертації Вороний був призначений ординарним професором Варшавського університету по кафедрі чистої математики (з 1 серпня 1897 року) і рівно через рік – ординарним професором Варшавського політехнічного інституту по кафедрі математики.

В 1989 році Московське математичне товариство обрало Г.Ф.Вороного своїм членом. На цей час з’являються в пресі його дослідження з аналітичної теорії чисел. Вони ще більше зміцнили наукову репутацію вченого.

На жаль, незабаром його починають мучити приступи підступної хвороби. Після перебування влітку 1908 року в рідній Журавці і в результаті самовідданого догляду за ним з боку дружини Вороний відчув себе краще, і йому здалося, що здоров’я зміцнилося. Але це був лише тимчасовий відступ хвороби. 20 жовтня хвороба різко загострилась, і після тяжких мук Георгій Феодосійович Вороний помер 20 листопада 1908 року на 41 році життя.

Особливістю Г.Ф.Вороного було гармонійне поєднання в його могутньому таланті обдарувань геометра й аналітика. Його рукописи, що за життя не були опубліковані, дають великий додатковий матеріал про нього як про невтомного винахідника нових аналітичних співвідношень, як блискучого віртуоза математичного аналізу.

Особливо близький нам Г.Ф.Вороний і тим, що його діяльність є одним із проявів спільності культури братніх народів. Видатний учений віддав всі свої сили справі розвитку вітчизняної культури і став одним з найвидатніших діячів нашої вітчизняної науки.