Л. Петренко, журналіст

Красень – дуб купає свої віти у високості весняного неба. Потоки повітря гойдають найтонші галузки, а сам він гордий і незворушний.

Тому, хто посадив цього дуба, 28 квітня виповнилося б 115 років. Хоч прожив Георгій Феодосійович Вороний лише третину їх, та встиг у житті немало, тож і пам’ять про нього жива.

У одному з найчудесніших  куточків Журавки, на підвищенні, з якого відкриваються некрикливі своєю красою, але такі дорогі серцю краєвиди рідної землі, стоїть цей примітний будинок. Він уже помічений владною рукою часу, та все ж не скоряється його руйнівній силі. І дерева біля дому, серед яких цей гордовитий дуб, і мальовничий ставок поблизу, і високі кімнати в домі з ліпленням на стелі та облицьованими кахлями печами – все нагадує той час, коли тут проживала родина Вороних. Тут Г.Ф.Вороний народився, тут часто бував і коли навчаючись у гімназії, а потім університеті, не забував батьківський дім і тоді, коли вже став професором.

Батько Г.Ф.Вороного – Феодосій Якович відомий високоосвіченою на той час людиною. Був він професором російської словесності у Ніжинському ліцеї, потім – директором Кишинівської, Бердянської і Прилуцької гімназій. Збереглися згадки, що він – на свої кошти збудував у Журавці школу. Навіть вийшовши у відставку, брав участь у роботі Прилуцького сільськогосподарського товариства. І дітей виховував відповідно. Старший син Михайло освоїв агрономічну науку, працював у Журавці, говорять, що при його участі створювався тут завод по переробці лікарських трав. Молодший – Леонід став лікарем.

Георгій же рано виявив математичні здібності. В архівах збереглася характеристика на гімназиста Вороного, де говориться: «При відмінних здібностях має, не дивлячись на молодий вік, досить розвинутий розум. По всіх предметах гімназичного курсу одержав дуже хороші знання, а в математиці, до якої має особливі нахил і покликання, одержав знання видатні, які виходять із ряду учнівських успіхів». Слід сказати, що любов до математики у молодого гімназиста формувалася в значній мірі під впливом учителя математики Прилуцької гімназії І.В.Богословського. В гімназичні роки була надрукована перша праця Г.Ф.Вороного.

Потім – вивчення математичних дисциплін у Петербурзькому університеті, напружена праця. Щоб мати можливість користуватися закордонними виданнями, Георгій Феодосійович вивчає французьку, німецьку а потім і англійську мови.

Після закінчення університету – викладання у Петергофській гімназії, потів – професорська діяльність у Варшавському університеті. Наполегливо займається він дослідницькою роботою, захистив магістерську, а потім докторську дисертації. Основні праці Вороного стосуються теорії чисел. Так, в теорії алгебраїчних чисел він дав важливе узагальнення алгоритму ланцюгових дробів, завершивши дослідження, які велися математиками протягом усього ХІХ століття. Був одним із творців геометричної теорії чисел. Досліджував і інші проблеми.

У 1907 році Г.Ф.Вороного було обрано членом-кореспондентом Російської академії наук по фізико-математичному відділу. Про це він дізнався перебуваючи в Новочеркаську, де брав участь у організації політехнічного інституту.

Літо, як правило, Георгій Феодосійович проводив у Журавці. В селі є люди, котрі його знали, розповідають, що був він людиною доброго, чуйного характеру, як і дружина – Ольга Митрофанівна Крицька, котра маючи медичну освіту, як могла допомагала односельчанам.

Восени буде уже 75 років, як Георгія Феодосійовича не стало. Помер він у Варшаві, та за останньою волею Г.Ф.Вороного його тіло було перевезено в Журавку і поховане на громадському кладовищі.

В селі не забувають свого славного земляка. Одна з сільських вулиць названа ім’ям великого вченого. Члени математичного гуртка місцевої школи збирають матеріали про його життя і діяльність. Листуючись з рідними, одержали фотографії Г.Ф.Вороного, на яких він і за робочим столом, і в колі сім’ї та друзів. В школі оформлено куточок, присвячений Г.Ф.Вороному.

Нещодавно в село завітала група старших наукових працівників інституту математики Академії наук УРСР – Г.М.Сита, М.І.Кратко, В.Ф.Ковальов, Д.В.Гусак, Я.О.Матвійшин, кандидат архітектурних наук Л.М.Грачова, старший інспектор обласного управління культури О.М.Лерман, головний зберігач Прилуцького краєзнавчого музею Г.Ф.Гайдай. разо із секретарем райкому Компартії України Л.І.Лук’ницею, заступником голови райвиконкому В.А.Сидоренком, головою виконкому сільської Ради В.П.Биченком вони відвідали колишню садибу Вороних, могилу вченого, поклали тут квіти.

Гарна у цю весняну пору Журавка. Квітує, молодіє земля. Земля слави нашої.